Ти найкраща! – скажи собі тихо.
І сльоза, мов у блиску алмаз.
Хай в житті і було гірке лихо,
Та його змінить радості час.
Не жалій себе, що пережити
Довелося розлуку та біль.
За те, ти змогла ніжно любити
І на рани не сипала сіль.
Ти зуміла пройти крізь страждання,
Та сильнішою стала зате.
Після ночі приходить світання,
День проміння нам ллє золоте.
А між світла земного є люди,
Яким зможеш в житті помогти.
І знайдеш вірних друзів усюди,
Й подаруєш ковток теплоти.
Нелегку перейшовши дорогу,
Ти для інших засвітиш путі.
Й за уроки подякуєш Богу,
Бо щасливою будеш в житті.
Й, коли очі чиїсь ощасливлені
Вдячно глянуть колись тобі вслід,
З відчуттям, ніби крила оживленні,
Піднімаються руки в політ.
В добрих справах сум’яття долаємо,
Коли іншим розраду несемо.
Коли ближнього обігріваємо
І любов свою всім віддаємо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959505
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2022
автор: Marija