Так давлять хмари нам на плечі -
Дощить -
І ранком, і під вечір...
Зелене листя вже жовтіє,
Про вітер вже тихенько мріє -
Зірветься з дерева, як пташка...
На підвіконні кави чашка
І спогади про тепле літо...
День ароматом оповито
Осінніх квітів,
Трошки м'яти...
Трава додолу вже прим'ята
Важкими краплями...
Десь скрипка
Співає тихо, трохи хрипко.
Смичок врізається у хмари
І це такі незвичні чари -
І це спокуса, і отрута...
З душі спадає біль.
І пута,
Що стягували легкі крила,
Розтанули...
І я відкрила
Для себе осінь, сплін солодкий...
Сльоза?
Ні, щось попало в око -
А на щоці дощу краплинка,
Легка, як янгола пір'їнка...
13.09.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959603
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2022
автор: Наталі Рибальська