Мій Всесвіт вірить у життя,
В якому світиться любов,
Крізь дим ракет із укриття,
Що криють землю знов і знов.
Мій Всесвіт більше не тремтить,
Від вию схиблених сирен,
Він обіймає кожну мить,
І може освітити все.
Тому що темрява паде,
Як вже бувало і не раз.
І Україна розцвіте,
Тримайся, друже, прийде час.
У цьому пеклі на землі,
Йдучи крізь попіл та вогонь,
Ми залишаємось людьми,
Що вірять в світло та любов.
Мій Всесвіт - мій життєвий рай,
Я в ньому - сонце і зірки.
Будь поряд та відпочивай,
Свій Всесвіт, друже, бережи.
І навіть вибухи ракет,
Під вий настирливих сирен,
Не розгадають наш секрет,
Що світло подолає все!
Тому що віра у життя,
Насінням з попелу зросте,
Крізь дим ракет та укриття,
Вся Україна розцвіте!
Нехай зруйновані мости,
Коли є віра і любов,
Свій Всесвіт, друже, збережи,
Все інше відбудуєм знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.09.2022
автор: Jinger