І неможливо жити так,
щоб і не чути під ногами землю,
лише її вапняний смак,
і хрускіт лісового кремню,
лиш дотиком руки, що несміливо гладить квіти,
торкати ніжності струни,
звертати всі слова у вітер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959728
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2022
автор: Римма Іляшенко