Війна – це біль, і гострий, і глибокий,
Який не поміщається в словах,
Украдений душі людської спокій.
Його й століттю не залікувать.
Війна – це сліз не ріки вже, а море.
Його ні випить, ні перепливти.
Це материнське і вдовине горе,
Це відчай незаживний сироти.
Війна – це сум, що бронзою лягає
У серце мами й вічний його щем.,
Який у Господа лиш про одне благає,
Щоб ворог-московит з землі пощез.
Війна – це жах і біженців потоки,
Це страх, який не вимити з очей,
Він житиме у пам'яті, допоки
Залишить світ цей воєн цар – Кощей!
6.09.2022.
Ганна Верес Демиденко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2022
автор: Ганна Верес