Час летить, міняє все довкола,
Люди змінюються, я вже не дитя,
Доля наша – це сувора школа,
Але не згасають почуття.
Можна все суттєво поміняти,
Та ми бережемо те, що є,
І не варто почуття втрачати,
Кожен з нас цінує щось своє.
От і в серці не зав’януть квіти,
І не згасне полум’я в очах,
Якщо є для кого в світі жити,
Якщо є над головою дах.
Неймовірна сила окриляє,
І безмежне щастя нам дає,
Янгол береже і надихає…
Вдячна долі, що у мене це все є!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959870
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2022
автор: Олеся Паславська