Десь там - ще літо. Пахне сінокосом.
Мені - туди, де лагідні дощі.
Ловлю руками вистраждану осінь
І пригортаю листя до душі.
Мене відпустять літні сінокоси...
В долоню краплі вересня впадуть.
Я дочекаюсь осінь, що запросить
Мене в далеку та ліричну путь.
Туди, де рими щирі, незабутні
В обіймах жовтня легко я знайду!
На осінь я чекаю вже у грудні -
Хоч жовту, хоч червону, хоч руду.
І дочекаюсь! Вже цієї ночі
До мене прилетить чарівний птах.
На мене дивляться осінні очі
І призначають зустріч у дощах.
Іду на зустріч і несу їй айстри
І знаю, що іду не навмання!
А блискавка - це жест самого майстра,
Кравця, що шив для осені вбрання.
Крізь его літа, запах сінокосів
Не покохав я дим, суху траву.
Свою кохану, незрадливу осінь
Я вистраждав! Я встигну! Доживу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959891
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2022
автор: Артур Дмитрович Курдіновський