Не в спокої, але у русі –
Вона розгойдує свій світ.
Щоб не піддатися спокусі
І щоб не сходити з орбіт
Вдихає осінь до легенів,
Ще не бажаючи зими.
Між кутиками листя кленів
В жовтавих барвах куркуми
Закрались краплі мерехтливі –
Не поспішають до калюж.
Радіє нещодавній зливі
І чаєм гріється чимдуж,
Накрившись ковдрою по вуха,
Схилившись на його плече
І просто слуха, просто слуха
Коли її він обпече
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959945
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2022
автор: Ася Оксамитна