Торкання душі не припало вустами,
Подих уливсь у смарагдову суть.
Зозулі кували літа за літами,
Тільки дощі на весні не збагнуть.
Вежа твоя височіла жита́ми...
Я все гадала - ізгубить полон
Той, що укривсь на землі болота́ми,
Той, що не видав понурий закон.
Я помилилася: щастя - не змова.
Тобі не потрібні ясні вітражі...
Легко сприймається тільки відмова,
Тяжко - обійми на теплім ножі.
12.09.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2022
автор: Сара Ґоллард