Маю надію - зупиниться небо,
Айстри утіху із масла зіллють.
Може, постане з палітри плацебо,
Інша невинність і кинута путь.
В час непізнання обмежаться роси...
Ікло засяє на темній журбі.
Димом і фарбою змиються лози,
Снами омиті при першій зорі...
Осипані стелі зійду́ться полями.
Най же з-під них не втече німота!
Цокольні айстри зіллються з роками,
Ясно́ю печаллю, що в ній - висота...
15.09.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2022
автор: Сара Ґоллард