Пусті слова… А варто вже збагнути:
Багато слів - мов вітер відліта.
Побачить вчинок краще, ніж почути
Обіцянки, що лестують вуста.
Лукавства не люблю і не сприймаю,
Шукаю щирість, мов коштовний дар.
В пустих очах, в серцях, в словах шукаю
Всіх тих, хто мене зрадив, ошукав.
Хто посмішку, мов маску, одягає,
А на обличчі - театральний грим…
О, як же він талановито грає
Підступну роль єством своїм усім!
Ні заперечень не сприйму, ні спорів,
Нехай залишусь навіть в самоті:
«Ціную у кіно талант акторів,
Та не люблю акторську гру в житті!»
Тетяна Котельнік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959978
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2022
автор: Покровчанка