Один народ?

Та  ні!  Ми  з  ними  -  не  один  народ!
Не  намагайтесь  правду  підмінити!
Все  різне:  світ  надій  та  світ  турбот:
Їм  нападати,  нашим  -  боронити!


І  потайки,  у  пострілах  нічних,
З  ножем  в  руках  і  з  чорними  думками
Вони  ховають  злодіїв  своїх
Без  пам'ятників  та  під  номерами.


І  безіменні,  на  якійсь  горі,
Як  зрадники,  мовчать  оті  могили.
Мовчать  і  їхні  вдови,  матері...
І  не  дай  Боже,  щоб  заговорили!


У  нас  завжди  інакше  все  було:
Коли  везуть  героя  в  домовині  -
Скорботи  не  соромиться  село,
І  всі  його  стрічають  на  колінах.


Захисники  не  бачать  перешкод...
Герої  наші!  Як  душа  сумує!
Бо  це  воює  не  один  народ,
Це,  люди,  підлість  з  совістю  воює!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959979
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2022
автор: Артур Дмитрович Курдіновський