На тарілці сьогодні останній шматочок нудьги.
Я смиренно й приречено мовчки смакую його на вечерю.
Страшно хочу до тебе. Розбити твій холод з ноги,
Й акуратно зібравши все скло, увійти через двері.
Твоя клята віддаленість знову втрачає резон.
Моя злість у своїй правоті досягла апогею.
Я поплакала знов перед сном, бо такий вже сезон.
Це мій максимум: я не умію бувати змією.
Страшно хочу до тебе. Вразливість віддавши на глум,
Я пишу тобі, надто впритул підійшовши до краю.
Твоя клята віддаленість знов провокує мій сум.
Ну а що з цим робити, я справді сьогодні не знаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2022
автор: Cherry tree