Осінній вечір зняв свою корону,
Вклонився ночі, чорній та гіркій.
Король вечірній був без охорони,
Такий відвертий і тому крихкий.
Водночас і холодні, й теплі дзвони
Лунають у симфонії легкій.
Камін зігріє. А ґлінтвейн червоний -
Він теж, як осінь, має смак п'янкий.
У дивну осінь нас веде стежина,
Де гірко посміхнеться горобина,
Виводячи з заплутаних тенет.
Рятують нас колишні справжні мрії,
Маленькі та великі ностальгії
І осінь, що читає свій сонет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960100
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2022
автор: Артур Дмитрович Курдіновський