Нас убивали, а ми вставали
Й своєю тінню ішли у бій.
«Героям слава!» сигналом стало,
Закланням* вічним у боротьбі.
Ми всі травмовані війною,
Та попри бій цей живемо,
Схрестили шпаги свої з бідою
Й ворожу погань женемо.
Нас катували і вбивали,
Аби зламати наш вільний дух,
А ми твердіші щодень ставали,
Хоч нас і рідшало в ряду.
Нас у боях лягло немало –
Синів упало тисячі,
Але удари, як слід тримали,
Збирали сили нові хутчіш.
Нас нищили і гвалтували,
Та гідності не відняли.
Пережили ми часи криваві,
Свободу й дух наш не розп’яли.
Ми всі травмовані війною,
Та з нами Бог і цілий світ,
На континентах усіх луною
Тараса мудрий нам заповіт:
«Як поховаєте, вставайте,
Кайдани недругів порвіть,
Їх злою кровію вмивайте
І волю власну окропіть!»
18.09.2022.
Ганна Верес Демиденко.
* - на смерть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960111
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2022
автор: Ганна Верес