І знову осінь, знову люди-парасольки
снують туди-сюди, коли надворі злива.
Одні з них змочують під тим дощем долоньки,
а інші - з сумом розбігаються квапливо.
Бо час осінній, то немов дитектор правди:
на песиміста вкаже й знайде оптиміста.
Одні ж бо в осені шукають тільки вади,
а другі - скарб знайдуть у золотому листі!
© Ольга Береза
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960113
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2022
автор: Ольга Береза