Минуле стерте. Я стою навпроти -
Жебрак веселий чи похмурий франт?
Обличчя поминальної суботи -
Це вісім жовтих мовчазних троянд.
Я не соромлюсь сліз і щиро плачу.
І знов мовчать портрети на стіні.
І кольором своїм жовтогарячим
Троянди в очі дивляться мені.
Цієї поминальної суботи
Занадто пізно справжнє оціню.
З трояндами в руках стою навпроти...
Навпроти тих, з ким поряд не стою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2022
автор: Артур Дмитрович Курдіновський