Він образився, і пішов
коли дощ за вікном ішов,
і холодні осінні вітри
замітали листям сліди...
Продували наскрізь пальто
адже був він для них ніхто,
хоч, насправді хотіли вони,
щоби холод і дощ восени
повернули його назад,
до її жіночих принад,
до її теплих рук, до губ
що не видали жоден звук.
Бо, коли розмовляють серця
ті, що йдуть - повертаються...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960340
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2022
автор: Tanita N