Вони можуть не бачити війни та не торкатися зброї.
Проте по їхній одежі завжди будуть текти чорні сльози.
Вони можуть гніватись,можуть мовчати.
Проте їхні очі зможуть те,що вуста не зможуть сказати.
Деінде худі та в подраній свиті,але ким би ви не були
Вони завжди захочуть вас прихистити.
Вони не герої і ніколи не були ними,
Просто вони люди.Люди зрощені в мирі.
Вони бачать трагедії читаючи книги.
Війни у них лиш на уроках історії.
І хоч і зовсім не розуміють ці війни..
Вони знають,що історія створена на кістках та крові.
Вони можуть сміятися з вас,глузувати.
Вони скажуть вам те,що вдома не довелось би чекати.
Проте у всіх цих образах та глобальній цій кривді.
Вони лише люди зрощені в мирі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960388
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2022
автор: Diashh