* * *
Я з Бімом в осені іду,
В цю даль туманну
І в смуток-казку побреду –
Фата-Моргани…
Уявою як хоч малюй
Золотоносність,
Як не старайся, не чаруй,
Природи пальці
Й захоплення покличуть в гру,
Закрутять в вальсі –
Полюбиш всю оцю красу,
Природи Станси.
Душа злетить і з висока
Впаде в красоти,
Так їй мелодія близька
В мінорних нотах…
21.09.2022 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.09.2022
автор: Променистий менестрель