Чи то здається, чи я сню
Життя, що схоже на реальність
У бездоганнім стилі нюд,
Що акцентує натуральність,
Де ми з тобою мов птахи,
Яким кортить розправить крила,
Коли тіла як лантухи
Й втомились вештати по брилах...
Чи то здається, чи я сню,
Як перевтілень шлях долаю,
Поринув у сновидь петлю
В мінливих проявах алаї*,
Де є незмінним Абсолют
У вічнім колі перероджень,
Що є жертовником спокут
В часи божественних низходжень...
Чи то здається, чи я сню
Буття, в якому ми – зоринки,
Що мають зародок вогню
І проростають мов зернинки
На полотні небесних нив
Та рясно квітнуть почуттями,
Які є дійсністю між снів,
Де ми закохані нестямно...
08.01.2022
*ала́я (санскр. сховище) – всеосяжна свідомість, в теософському словнику Блаватської визначається як Вселенська Душа. У просторі та часі існують численні її прояви – це потік станів, що постійно змінюється.
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960472
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2022
автор: Олена Студникова