Як блискавка крізь мене промайнула,
Я силует побачила в вікні,
Одразу озирнулась, як відчула
Стрімкий, жагучий погляд на мені.
Очей я не змогла тоді відвести,
Застигла вмить, не помічаючи людей,
Як можна серце так було завести?
Вистрибує воно тепер з грудей!
Так важко подих уловити,
Запаморочення і туман в очах,
Мені літати хочеться, парити,
Лиш статний силует в моїх думках.
Останнім часом зовсім не своя,
Хвилює й одночасно надихає,
Той погляд що зловила я з вікна
І почуття, що жити заставляє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960499
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2022
автор: Олеся Паславська