Душа в нас вічна, бережіть її.

На  сороковий  день,
Коли  покидає  тіло  душа,
Приймають  проект  41    42.
Напевно  це  не  випадково.

Цифра  й  цифра  щось    говорять.
Загроза  тут,  загроза  там.
Хімтрейли  тут,  розсіяли  там.
І  відбувається  все  це  вночі.

Чиєїсь    гри  вони  посланці.
Прелюдія  і  застереження,  людина  все  ще  жива  .
Хтось  вже  давно  розпочав  ці  жнива.
Слава  Богу    вічна  душа.

Посміхаються  мерці,
Їм  відомі  ігри  ці.
З  ними  в  них  уже  не  грають.
Їх  уже  не  залякають.

Прокидається  свідомість,
Нам  говорить  підсвідомість.
Прокидаємося  ми.
Ось  й  тому  таке  твориться.

Зло  у  Світі  нас  боїться.
Скільки  крові  пролило,
Скільки  бід  нам  принесло.
От  й  боїться  нас  воно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2022
автор: oreol