Фіалки мріють стати тілом,
Вони все кличуть, манять, тішуть
Прийди, прильни до нас.
Вони не відчувають теплоти,
Вони не відчувають тихої любові,
Вони лиш відчувають сонячні напливи
Для них немає ночі, не наступає емоційна прірва
Приляже тілом вічним сном людина,
І оповине, обійме філка монолітна.
Заволоділа тілом, все є - зосталось лиш рости:
Та все ж чи є завершена метаморфоза?
Процес неповноцінності зведенний в абсолют,
У мене є те тіло?
Я маю клятий ґрунт, чому я не росту?
Стремління бути краще, буть всюди.
Зробити все через чужий рахунок,
Ти пов‘язалась з мертвим тілом
Некроз - не створює життя.
З тендітного дитя, ти стала сурогатним трупом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960515
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2022
автор: Демко Шелест