Свічки гаснуть у віконці,
Щоби нам світило сонце,
Знов
Життя щоб стало мирне,
Серце полум'яне стигне.
І наза́вжди змовкне вітер,
Щоб зібрати нас по світу:
Всіх
вернуть щоб з чужини́
В край, де вже нема війни.
Плине час, летить, стікає,
Людство стиха забуває...
Господи!
Забуть не дай жодної офіри
У годину радощів та миру!
_____
Прим. "офіра" - те саме, що й жертва (самопожертва).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960517
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2022
автор: Яніта Владович