Ошатні, свіжі вересневі ранки
Чарують бурштиновою красою…
Пізніше сонце сходить на світанку,
Природа вмита чистою росою.
Тугі достиглі грона винограду
Повітря полонили ароматом.
Встелили яблука стежину саду,
А крони кленів одяглися в злато.
Окрім зелених величавих сосен
Скрізь золотом гаптована долина,
На сцені в віртуознім танці осінь –
Вона сьогодні прима-балерина.
Мов «Лебедине озеро» вистава:
Злетілись лебеді граційні в зграю,
Лишають до весни гостинність ставу,
Летять на південь до чужого краю…
Тетяна Котельнік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2022
автор: Покровчанка