Чекатиму дива у теплі покоси,
Чекатиму дива в холодні літа́,
Аби не змовча́ли вітри стоголосі,
Аби не втекла за лісами вода...
Сірітиме поле на віддалі суму.
Біла волошка згадає про синь
І миттю до неба зведе свою думу,..
Знову почує про сизу глибінь.
Як же далеко! Не варто і знати...
Сама розмалює безвинну мольбу...
А я попри ночі все буду чекати,
А я зрозумію, на що не піду...
21.09.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2022
автор: Сара Ґоллард