Ой, там вгорі високо,
де не видно оком,
лине душа по колу -
не знайде свого двору.
Ти лети до простору,
немає в тебе дому.
Візьми своє з собою
та не вертайся знову.
Не вертайся ніколи.
Лишай земне поволі.
А вона все літає,
щастя свого не знає.
Втомиться і чекає,
плаче і думку плекає.
Просить іншої долі.
Не хоче собі волі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960700
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2022
автор: nobandmusician