Призахідні вогні кохання
осінні будять острови
у позолочених надбаннях,
здіймають в небо хоругви.
Зникають будь-які вагання.
Я ще не раз прийду сюди
спивати сонячні зізнання -
засяють у душі сліди.
Там, де скупались ясні зорі,
голосить осінь у покорі,
на воду виливає мідь.
Натхненно хлюпає багрянцем,
цілує береги рум'янцем -
таку, як є, мене прийміть!
*моя світлина: 18.09.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960746
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2022
автор: Lana P.