Мій красень, Київ! Знов зустрілись ми.
З роками ти все молодієш….
Оспіваний віками і людьми
Завзято про майбутнє мрієш!
Така окрилена душа моя
В столичних парках недаремно,
Немов додому повернулась я,
Де серцю затишно й приємно….
Старі каштани в золотім вбранні
Застигли у осінній втомі,
В долоні листя кидають мені,
Стоять величні й нерухомі.
Соборів золочені куполи
Удень виблискують над містом,
Немов радіють, що зустрілись ми
Й вітають дзвоном голосистим.
Тетяна Котельнік
2020 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2022
автор: Покровчанка