Малює осінь краплинами етюди
сльозами з мрякою усіяне все скло
під парасольками сховались люди
а дощ і далі дрібно бризкає сріблом...
Хитає сильно мінливий вітер листя
і на доріжку сипе зриваючи ретельно
усе навколо сяє від золотого блиску
а під ногами бачимо кольори пастельні...
У хмари затягнуло небо темно сіре
як заєць промінь сонця промайне
фарби життя вселяють в нас довіру
журба з невидимими нитками пройде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960811
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2022
автор: Дмитрий Погребняк 555