Пташка в небі знов порхнула, до думок моїх сягнула.

Жити  в  брехні  навіщо  мені  ?
Кажуть  кохання  в  світі  править.
Хто  так  каже,  той  лукавить.
Оман  з  дитинства  ми  приймаєм

Як  би  кохання  в  нас  цвіло,
Брехні  навколо  б  не  було.
Нас  вчать  скривати,  приховати,
Обдурити,  владу  підло  прихватити.

Брехнею  вірність  підмінити.
Бути  не  тут  і  ще  не  там.
Скільки  отрути  в  язиці,
У  хитро  сказанім  слівці.

Жити  в  брехні,
Не  любо  мені.
Щасливий  той,  хто  не  дожив,
В  своїх  ілюзіях  прожив.

Все  не  таке,  яким  здається.
З  часом  мине  і  знов  вернеться.
Що  ми  втрачаєм,  лиш  цінуєм.
Даремно  час  лише  марнуєм.

Ми  всі  сліпці,  кудись  мандруєм.
Чогось  чекаєм,  в  щось  ще  вірим.
 А  що  з  прекрасного  ми  втілим  ?
Душа  піднеме  всіх  нас  в  вись  ?

В  тумані  буднів  розтворились.
В  благополуччі  заблудились.
Любіть  життя,  живіть  щасливо,
Бо  кожна  мить  -  це  дійсно  диво.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2022
автор: oreol