Мамоньки.
⠀
Ой, болить! Дай радоньки.
Ніби почалось.
Ро́дить хто нас? Мамоньки.
Так бо повелось.
⠀
Чілки розкудлатили,
Лікті здерли вкрай,
Хто догляне? Мамоньки.
Завше пам'ятай...
⠀
Ба́йдуже навчаєшся,
Двійка по труду,
Мамоньки метаються,
Геть женуть біду.
⠀
Подзвони. Звичайненько.
Всі чом голося́ть?
Хто ховає? Мамоньки.
Фото - три на п'ять.
⠀
Ворони над папертю,
Вітер посмутнів,
Мамоньки зістарені
Сховують синів.
⠀
Стань - забудь амбіції -
Скотарем в селі,
Лиш би не убивцею.
На чужій землі.
⠀
Світ від краю котиться,
Хто штовхає в дім?
Мамонькам доводиться, -
Не звикати їм.
⠀
Авторка Alja Khajtlina
Переклад Yurii Shybynskyi
⠀
ОРИГІНАЛ
Так болит. Погладь меня.
Вроде началось.
Кто рожает? Матери.
Так уж повелось.
Чёлки разлохматили,
Дырки на локтях.
Кто причешет? Матери.
Дети не хотят.
В школе невнимателен,
Двойка по труду
Кто жалеет? Матери
Отведут беду.
Звякнешь? Обязательно.
Ну чего опять?
Кто хоронит? Матери
Фото три на пять.
Вороны над папертью,
Душный суховей.
Плачут, плачут матери,
Прячут сыновей.
Стань - к чертям амбиции -
Скотником в селе,
Лишь бы не убийцею
На чужой земле.
Мир от края катится
Тихо - кать да кать.
Кто толкает? Матери
Им не привыкать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960850
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2022
автор: Юрій Шибинський