Себе стираю

Я  кожен  день  шукаю  сонце,
Й  зігріти  душу  рвусь,
Розкрите  серце  на  долонці
Завжди  несу  комусь...  

Ніхто  не  зна,  що  закриваюсь,
Коли  пронзає  біль,
За  почуттями  я  ховаюсь,
Занурюючись  в  хміль.  

За  те,  що  всім  світити  мушу
Спалахую  й  згасаю,
Та  за  свою  широку  душу
Себе  цілком  стираю.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2022
автор: Олеся Паславська