каштани розсипані
відбиті їжачі каски
окремо голови
німі кароокі тиші
дорога "знеболена"
ступай оборежно
..по трупам
це осінь
і Київ
і тисячі міст
у супротив
ходи обережно
порушники тиші
- посмертно.
медалі іржавої
бляшанки зіжмаканих:
"прошу"
про кого мовчати
крізь радіостанцій
тривоги
каштани розщеплені
в стопі ахілесовій
"пастка"
атлант не помре.
атлант стало йтиме
в свободу.
[анна - ніж]
фото: Oleksii Karpovych
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2022
автор: мелодія сонця