Із тобою в нас жодного фото,
Хоч немало удвох прожили.
Ми пройшли крізь вогонь і болото,
Крізь свої і чужі блокпости.
Ми ховали навмисно обличчя
Від ворожих і заздрих очей.
Витягала не раз з потойбіччя
Сила вірних і дружніх плечей.
Буде пам'ять дбайливо збирати
Твою усмішку й теплі слова.
Ти накрив тілом вражу гранату…
Та душа твоя завжди жива!
https://www.youtube.com/watch?v=tm8Es0u2Ozg
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2022
автор: Тетяна Мошковська