Ти завжди робив,
Епатажні вчинки,
Бажаючи бути дивним,
Не подібним на всіх.
Якоюсь білою вороною
Давно хотілося бути.
Та час вперто м'яв
Не тільки твій одяг,
Надто крикливий,
Дражнив погляд
Пересічних перехожих.
Ти застряв у вчора,
А вже бенкетує нині,
Що ніяк не хоче
Пливти в завтра.
Сьогодні твій вигляд
Дивніший за дивину,
Твої роки беруть на роги
Собою не бути.
(Верлібр)
13 грудня 2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960980
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2022
автор: Володимир Кепич