Люди добрі, де ви поділися?
Може ви просто вагаєтесь,
Може добра ви цураєтесь?
Може із часом невпізнанно змінилися?
Бога гріхами прогнівали,
В кожній сім'ї не посмішки, заздрощі.
Навіть хвороби ближнього та безпритульного
У людства викликають не сум, радощі...
Вік кам'яний, хоч все в технологіях,
Очі не бачать через плазми екранів.
Вікна розбиті, шибки в долонях, у скронях,
Людство - не людство -
Зграя вовків та отара баранів.
2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961012
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2022
автор: Каа3003