Добро
Добра ніколи не буває забагато,
А злу завжди чогось не вистача.
Хтось у коханні хоче все собі забрати,
А інший, навпаки дарує почуття.
Один спокійно робить свою справу,
А другий щось зробив і вже кричить.
У третього усе життя заради слави,
Четвертий, хоч герой, але мовчить.
Для когось, жінка одноразова пригода,
Хтось одружився й цілий вік живе.
Одному власний син поперек горла,
Дитя не рідне – іншим, як своє.
Якась вдова кладе усе, що має,
А багатій, ще й може відібрати.
Є ті, кому завжди грошей не вистачає,
А хтось, останні намагається віддати.
Одні живуть в краю, що їм належить,
А другі – претендують на цей край.
Когось чуже страждання не бентежить,
Комусь своє життя пожертвувать не жаль.
Хтось біль одного, наче свій переживає,
А іншим біль мільйонів не болить.
Усі прогнози на майбутнє мають,
Але ніхто не знає, що буде за мить.
У Бога істину потрібно нам шукати,
Диявол нас завжди брехнею зустріча.
Добра ніколи не буває забагато,
А злу, завжди чогось не вистача.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961023
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2022
автор: Костянтин Вишневський