Листок осінній свій маєток покидає,
Але зірвавшись приземлитись не спішить,
В повітрі бореться,тримаючись кружляє,
Аби продовжити життя своє на мить.
Кружляючи летить він не квапливо ,
Все менше відстань від гіллячки до землі,
Його політ в повітрі вільний та грайливий
І зовсім неповторний взагалі.
Його обіймуть позолочені отави
І він відчує не фальшиве їх тепло,
Накриє килим золотий зелені трави
Щоб їх коріння холоди пережило.
Зірвався лист кружляючи падає,
Здається завтра перетвориться в сміття,
А він отави у садочку обіймає
І з ними розпочне нове життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961106
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2022
автор: Малиновый Рай