Отакої!

                                                   Отакої!

Привіз  в  райцентр  на  роди  дядько,
Свою  дружину  із  села.
Віддав  її  він  ескулапам,
А  сам  собі  на  результат  чека.
Процес  пологів  затягнувся,  
Як  це  буває  у  жінок.
Ходив  під  вікнами,  нудився,
Скурив  дві  пачки  цигарок.
Тут  чує,  вже  його  гукають:
-  Дружина  ваша  огого!
Ну  що,  папаша,  я  вітаю!
Ось,  зустрічайте  першого!
Я  думаю,  вас  це  не  злякає,
Що  народився  не  один.
Воно  в  природі  так  буває,
Де  донька  взялась,  там  і  син.
Присядьте,  підстрахуйтесь  ззаду,
І  ще  одного  пригорніть.
Це  тільки  в  ліжку  третій  зайвий,
А  батько  мусить  всіх  любить.
Ну  що  ви?  Ви  ж  мужчина  крепкий!
Погляньте  но  на  цю  красу!
Тримайте  їх  у  оберемку,
А  я  вам  ще  двох  принесу!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2022
автор: Костянтин Вишневський