Полохливі світанки
Знову дні дощові
Світ здригається криком
Ні проклятій війні!
Знов рашистів пакують
У військовий вагон
На двохсоті, трьохсоті
У них новий сезон.
Не дивує ні безвість
Та безсоння і жах
Ні пихатість , ні зверхність
В їхніх хижих очах
Перейшли усі межі
І в полях полягли
У осіннім безмежжі
Плачуть їх матері.
Вас сюди не просили
Забирайтеся геть!
Бо в святій Україні
Всі ви знайдете смерть!
28.09.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961156
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2022
автор: wanatol