Життя тремкою полосою…

...Життя  тремкою  полосою
До  горизонту  все  спішить...
Спливають  роки  за  водою,
А  ти...все  вчишся,вчишся  жить...
Життєве  море  горне  хвилі,
І  ти  -  на  гребені,  то  ні...
Літа  твої  такі  мінливі-
Раз  на  поверхні,  раз  -  на  дні...
Бува,  зустрічні  урагани
Тебе  затягують  у    вир
І  крутять  там  тебе  роками,
Забравши  спокій  твій  і  мир...
Неначе  вітер  соломинку
Так  закружляють  хвилі-дні!..
Душа  твоя  не  зна  спочинку-
Вона  немов  в  якомусь  сні...
У  цьому  мареві  солонім
Не  маєш  сил  кудись  пливти-
Той  вир  трима  тебе  в  полоні,
Де  вже  втрачаєш    віру  ти...
Як  дорога  в  той  час  підмога,
Яка  спасенна  є  тобі,  
Що  вирве  із  цупкого  кола
Життя  стихії  й  боротьби...
Поможе    свіжості  ковтнути
І  десь  баланс  свій  віднайти,
Чергову  вирву  оминути
Й  вперед  ,як  сказано,пливти...
Життя  -  як  море..  Не  хитає-
Красу  ти  бачиш  навкруги,
Душа  зірки  собі  збирає
І  зводить  знов  нові  мости...
І  вчиться  знову  не  боятись
І  хмар  підступних,і  грози...
Можливо  десь  підстрахуватись
Щоб,по-можливості,пливти...
Хоча  хіба  все  передбачиш-
Бува  глибока  течія...
Підводних  рифів  не  побачиш,
Гірка  знов  доленька  твоя...
Та  ти  борись!..Ладнай  вітрила,
Тримай  міцніш  свого  човна!..
Бо  ти  вже  знаєш  -  в  тебе  крила,
Їх  відкрива  твоя  душа!..
У  них  наснага  ,сила,вміння
І  ще  багато  є  чого!..
Бо  зроблені  вони  з  терпіння,
Кроєні  з  досвіду  твого...
Із  ними  маєш  шанс  прибути
До  мальовничих  берегів,
Край  неба  також  осягнути,
Туди  -  де  мріяв  і  хотів...
І  зрозумієш,  що  є  сила,
Яка  притягує  й  веде
Посеред  моря,що  бурлило,
Ця  сила  -  Господа  плече...
Із  вдячністю  на  небосхилі,
Що  кожен  з  вірою  сягне,
Забудеш  клопоти  й  ті  хвилі,
Бо  їх  здолав...попри  усе...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961223
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2022
автор: Зінаїда Супрович