У сяйві грається земля, як сон дитини,
Найкращий погляд дорогий той зі світлини,
Легенька тінь спадає так мені на плечі,
Плекаю тихо і люблю її доречі
Вона, як матінка мені, душевна й чиста
Та ніжність мила неземна, як запах листя
Той подих дивний, що бринить у ріднім полі,
Мов дві дороги у житті чекають долі
Свята і світла, ніби сон, що вмить зігріє,
З її теплом і почуттям світ не хворіє,
Душевна, мила і проста, як неньки мова
Та неповторно чарівна, мов колискова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961237
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик