2 1 7 НЕХАЙ--------------А. ХАЙТЛІНА

2  1  7  Нехай.

Темнота  починається  словом  "народ",
Що  облишив  гордіти  людьми,
Двоголовий  орел  двоголово  поход
Відправля  -  рви,  неси  та  корми.

Викорчовуй  городи,  здирай  ламінат,
Зуби  жовті  червоно  роси,
І  для  мене  вмирай,  як  солдат,
Білченят  і  курчат  заноси.

Будь-но  прикладом  ка́ту,  ядучій  змії,
Присягнеш  як  на  вірність  лайну,
Іпотеку  сплачу  я  тобі  -
Три  на  метр  і  два  в  глибину.

Твій  друзяка  раніш  першокласників  тряс
І  дівчат  в  шафу  ласо  пихав,
Мовив  -  складно  робити  оце  тільки  раз.
Потім  цим  він  лише́  кайфував.

А  після́  -  де  вже  там,  ось  послухай,  після́,
Глянем,  там  як  появишся  ти.  -
З  тебе  справжню  скотину  робив  я  з  нуля,
Отже  -  час  розрахунки  звести.

Двоголовий  орел  двоголово  кричить
Потім  він  завмирає  та  жде,
А  курчатко  злетить,  білченятка  навчить,
І  ніхто  вже  нікуди  не  йде.

А  тому  що  надії  приходять  на  світ,
І  вертають  собі  імена,
Ну  не  може  ж  якийсь  одинак-трупоїд,
Люд  земний  підім'яти  сповна́.

Я  не  буду  двосотим  в  четвертім  ряду,
Не  уб'ю,  не  лишусь  у  гробу,
Я  Кирил.  Не  піду.  Я  Артем  не  піду.
(Хай  так  буде,  хай  буде,  хай  бу...)

Авторка  Alja  Khajtlina
Переклад  Yurii  Shybynskyi

ОРИГіНАЛ    

217:  пусть
Темнота  начинается  словом  "народ",  
Переставший  гордиться  людьми.  
Двухголовый  орёл  двухголово  орёт:
Принеси,  разорви,  накорми.  
Разрушай  огороды,  сдирай  ламинат,  
Только  зубы  не  смей  расцеплять.  
У6ивай  для  меня,  умирай  для  меня,  
Приноси  мне  бельчат  и  цыплят.  
Будь  примером  змее,  подлецу,  палачу,  
Присягая  на  верность  говну,  
Я  тогда  ипотеку  тебе  оплачу,  
Три  на  метр  и  два  в  глубину.
Твой  друган  по  дворам  первоклассников  тряс
И  девчонок  запихивал  в  шкаф.  
Говорил,  это  сложно  один  только  раз,  
А  потом  начинается  кайф.  
А  потом  -  ну  какое  там,  слушай,  потом,  
Поглядим,  как  окажешься  там.  
Я  тебя  двадцать  лет  обучал  быть  скотом,  
Так  что  время  платить  по  счетам.
Двухголовый  орёл  двухголово  орёт,  
А  потом  замирает  и  ждёт.  
Но  цыплёнок  встаёт,  и  бельчонок  встаёт  
И  никто  никуда  не  идёт.  
Потому  что  надежда  приходит  на  свет,  
Возвращая  себе  имена.  
Потому  что  не  может  один  трупоед
Целый  мир  под  себя  подминать.  
Я  не  буду  двухсотым  в  четвёртом  ряду.  
Не  у6ью,  не  останусь  в  гробу.  
Я  Кирилл.  Не  пойду.  Я  Артём.  Не  пойду.  
(пусть  так  будет,  пусть  будет,  пусть  бу..)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961249
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2022
автор: Юрій Шибинський