Монолог засмученої душі

Бувають  дні,бувать  миті,
Коли  душа  розбита  вщент,
Коли  думки  туманом  оповиті  
Й  ,трясця,  драматичний  цей  момент  !!!!

Безлюдним  полем  бігти  і  кричати  -  
Що  робиться,  який  подальший  план?
Єству  так  хочеться  протестувати,
Адже  з'явивсь  загрозливий  аркан!!!!.

Душа  болить,  душі  погано
А  сльози  ллються,  хай  їм  грець,
Не  залікують  мені  рани,
Ще  не  знайшовсь  такий  мудрець!!!

І  хто  почує,  хто  пригорне?
Теплом  своїм  зупинить  мить!!!
У  вічі  -  душу  зазирне  
І  вже  не  так  воно  й  болить!!!

Життя  наносить  безліч  ран
Одному  тяжко,  сиротині,
Коли  зберуться  вони  в  тан,  
А  ти  сидиш  на  самотині!!!

Моя  порада    -  все  відчуй!
Переживи,мов  вперше!!!
Кричи,  весь  біль  зруйнуй!
   І  точно  стане  тобі  легше.

Хай  той  ,хто  любий  для  душі,  
В  уяві    райдуги    малює,
І  хай  з'являються  вірші,
Хай  меркне  все,що  так  хвилює!!!





адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961350
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2022
автор: _Відчувай_2086