Із плином часу змінюються люди -
Не вічний погляд стомлених очей.
Бува вдається тугу схаменути
Під ритми тихо вкрадених ночей.
А люди, кажуть, змінюють світанки...
Лише найкращим здібність не дана.
Таким не треба надто дивні ранки...
Таких не точать сльози чи вода...
Із плином часу змінюються люди.
Аби ж їх тільки нишком упізнать.
Хоча найкращих... їх впізнаєш всюди...
Їх щось незмінне здатне прикрашать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2022
автор: Тетяна Білогай