Від народження зорі розписали:
Кому і скільки щастя, в який час.
Ми записів отих ніколи не читали.
Чи не тому і щастя мчить повз нас?
Нам доля надсилає щодня листи,
А ми не вміємо читати між рядків.
Брак освіти зараз дається взнаки:
На ключ від шифру не вистачає слів.
Чому у школі читати не навчають
Оті зіркові знаки, дороговказ небес?
Невдачі нам і серце, й душу крають,
А розум в паніці, полонить його стрес.
Якби ми знаки всі розшифрували,
То не блукали б лабіринтом у пітьмі,
Тоді б і своє щастя марно не чекали.
Воно за рогом? У сусідньому дворі?
На жаль, не викладають це у школі.
Чи в вузі. Чи на курсах. Хоч би де!
Зім'явши нерозбірливі листи від долі,
Наосліп кожен з нас життям бреде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961385
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2022
автор: Яніта Владович