Це просто грім , вгамуй вже свої нерви,
Природній звук, а не “рашистський град».
Це блискавка, вмить небо так роздерла,
А не ракета влучила в наш сад.
Це просто дощ, це просто з неба злива,
Не думала, що полюблю дощі.
Але чому ж негода ця бурхлива
Не ззовні так вирує, у душі?
Чому так вити хочеться й кричати,
Щоб навіть ті громи перекричать?
І як навчитись знов спостерігати,
Без болю від природніх канонад?
30.09.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2022
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)