Дощить... Так сум вдаряє в мої вікна...
Війна продовжує вбивать людей...
Давно вже мертва... Що ж... до цього звикла...
А ти?... Де ти?... На шляху до дверей?
І ноти всі звучать ніби первинно...
І ми не ми... Розірвані... навпіл...
Одна душа... І кров із серця - зимно...
Свята любов... понівечених тіл...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2022
автор: Женьшень